Як змінилося бачення розвитку Височанської громади після року роботи над Програмою комплексного відновлення, чому молодь стала активніше долучатися до змін, що дали громаді обмінні поїздки та навіщо розвивати туризм навіть під час війни — розповідає голова Височанської громади Олег Василенко.
Упродовж року команда ГО «Агенція міських ініціатив» разом із Височанською громадою працювала над Програмою комплексного відновлення. До процесу залучали мешканців різних населених пунктів громади — від публічних зустрічей та екскурсій до «кави з головою», благодійних заходів і молодіжного квесту. У результаті вдалося зібрати понад 300 пропозицій щодо розвитку громади.
Для Височанської громади цей процес став не лише роботою над документом. За словами Олега Василенка, він допоміг по-новому подивитися на власні ресурси, почути мешканців і побачити можливості, які раніше здавалися другорядними.
— Олеже, що для вас стало головним результатом роботи над Програмою комплексного відновлення?
— Напевно, найголовніше — зміна нашого бачення. Раніше мене насамперед хвилював побут людей: дороги, матеріальна допомога, вирішення нагальних питань. І це, звичайно, нікуди не зникло.
Але під час роботи над цим проєктом я зрозумів одну важливу річ. Сьогодні ми зробимо дорогу, а через певний час вона може зруйнуватися, і її знову доведеться ремонтувати. А от культурний досвід людей, навчання дітей, ставлення до історії та розвиток молоді — це те, що залишається з громадою надовго.
Діти — наше майбутнє. Те, що ми в них вкладемо, те й отримаємо на виході.
Під час наших поїздок і зустрічей мені особливо сподобалося, як інші громади ставляться до культури та освіти. Ми всі розуміємо, що в країні війна і зараз складно щось масштабно втілювати. Але саме тому потрібно берегти те, що в нас уже є, і те, за що ми зараз боремося: незалежність, українську культуру, мову, історичну пам’ять і значення нашої державності.
«Люди мають бути не просто слухачами»
— Одним із принципів розробки ПКВ було залучення мешканців. Як Височанська громада долучала людей до обговорення свого майбутнього?
— Ми намагалися не обмежуватися традиційними зборами. Разом з “Агенцією міських ініціатив” проводили різні заходи безпосередньо в населених пунктах громади.
У Нових Млинах і Кербутівці провели публічну зустріч-екскурсію. Ми говорили про майбутнє громади просто під час прогулянки біля підприємства, школи XIX століття та Свято-Троїцької церкви.
У Галайбиному збирали ідеї під час благодійного ярмарку та концерту. У Носелівці провели «каву з головою» — без офіціозу, просто спілкувалися з людьми про те, що їх хвилює.
У Високому організували патріотичний квест для молоді. Поки дорослі говорили про інфраструктуру, молодь пропонувала свої рішення.
Загалом ми отримали понад 300 пропозицій. Люди говорили про безпеку та укриття, освіту, дороги й транспорт, робочі місця, благоустрій, дозвілля, медицину, екологію, туризм.
Для мене це показник того, що люди хочуть не просто чекати змін. Вони готові говорити про те, якою має бути їхня громада.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Григорій Мельничук: Якісний план — це діалог, а не директива
«Молодь уже не просто чекає результату»
— Ви бачите різницю в тому, як до планування розвитку ставляться різні покоління?
— Так. Люди старшого віку переважно хочуть бачити конкретний результат. Вони хочуть одразу побачити те, що можна потримати руками: відремонтовану дорогу, будівлю, об’єкт.
Але розвиток так не працює. Якщо ми будуємо будинок, то не можемо просто взяти й почати зводити його. Спочатку потрібно підготувати ділянку, зробити необхідні дослідження, розробити проєкт, знайти кошти — і лише потім будувати.
Так само і з розвитком громади. Спочатку потрібно визначити, чого ми хочемо, які маємо ресурси, що можемо зробити зараз, а що потребуватиме більше часу.
Молодь у цьому плані дещо інша. Вона не так чекає готового результату, як хоче бути учасником процесу змін. Молоді люди цікавляться заходами, приходять, ставлять питання, пропонують свої ідеї. За цей рік я побачив, що молодь у нашій громаді стала більше включатися в ці процеси. І це дуже важливо.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Тетяна Романова: Сильні громади будуються через діалог з людьми
«Поїздки запалили вогонь в очах команди»
— Окремою частиною проєкту стали обмінні поїздки до інших громад. Що вони дали Височанській громаді?
— Спілкування між людьми — це, мабуть, найголовніше, що в нас є. А спілкування між громадами може давати дуже хороший результат.
Обмінні поїздки збагачують наш досвід. Ми побували в громадах, які за розміром більші за нашу і мають більше фінансових можливостей. Побачили, як вони розв’язують проблеми, які рішення знаходять, як працюють із людьми.
І після цих поїздок я побачив зміни навіть у нашому колективі. У працівників сільської ради ніби запалився вогонь в очах. Люди почали більше цікавитися: а що ми можемо зробити? А як це можна реалізувати? А що буде наступним кроком?
Команда побачила, що навіть якщо ресурсів небагато, все одно можна шукати рішення.
Саме тому я вважаю такі поїздки дуже корисними. Ти бачиш не теоретичний приклад, а конкретну громаду, конкретних людей і конкретний результат.
«Громада має думати не лише про відновлення, а й про можливості»
— Під час роботи над ПКВ ви зібрали понад 300 ідей мешканців. Чи були серед них пропозиції, які змусили вас по-новому подивитися на можливості громади?
— Так. Зокрема, це стосується туризму.
Височанська громада розташована в дуже мальовничому місці. У нас є Сейм, історичні об’єкти, церкви, цікаві населені пункти. Через нашу територію можна прокладати туристичні маршрути, проводити цікаві заходи.
Раніше здавалося, що це не на часі й потребує дуже великих вкладень. Але під час обмінних поїздок ми побачили, що не завжди потрібні величезні кошти. Часто потрібні хороша ідея, організація та реклама.
Тому під час розробки Програми ми більше уваги приділили туристичному напрямку.
Ми вже співпрацюємо з Чернігівським обласним історичним музеєм імені Василя Тарновського, Борзнянським художньо-меморіальним музеєм «Садиба народного художника України О. Саєнка» та Музеєм-заповідником П. Куліша «Ганнина Пустинь».
Плануємо розробити туристичний маршрут, який проходитиме через нашу громаду. Він може об’єднати історичні будівлі, церкву, Сейм та інші цікаві місця.
Це якраз той випадок, коли певні рішення можна починати реалізовувати вже зараз, не чекаючи завершення війни.
«Відновлення — це не тільки про те, що зруйновано»
— У Програмі комплексного відновлення є не лише те, що потрібно відбудувати чи відремонтувати. Як ви зараз розумієте саме поняття відновлення?
— Для мене відновлення — це не просто повернення до того, що було.
Якщо ми просто відновимо стару дорогу, але не створимо умов для роботи людей, розвитку дітей, культури, туризму, малого бізнесу — чи можемо ми сказати, що громада справді відновилася?
Люди хочуть не просто «полагодити». Вони хочуть мати можливість жити, працювати, заробляти, виховувати дітей і бачити перспективу.
Саме тому серед пропозицій мешканців були ідеї щодо міні-виробництв, переробки, створення робочих місць, розвитку туризму вздовж Сейму. Це вже не просто про інфраструктуру. Це про економічну спроможність громади.
«ПКВ — це як фундамент для будинку»
— Дехто може запитати: навіщо розробляти такі документи зараз, коли війна ще триває і невідомо, якою буде ситуація завтра?
— Я вже наводив би тут приклад із будівництвом.
Коли ви хочете звести будинок, ви ж не починаєте одразу класти цеглу. Спочатку потрібно заощадити кошти, визначити земельну ділянку, розпланувати її, провести необхідні дослідження, створити проєкт — і лише після цього будувати.
Так само і з Програмою комплексного відновлення.
Ми зараз створили основу. Громада розробила документ за допомогою “Агенції міських ініціатив” безкоштовно для себе. І коли завершиться війна, ми не будемо починати думати з нуля.
У нас уже буде розуміння, що робити, у якій послідовності та які проєкти є важливими.
Але я не вважаю, що треба чекати завершення війни для всього. Деякі рішення можна реалізовувати вже зараз. При першій можливості ми маємо бути готовими діяти.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Лариса Шовкова: Діяти миттєво, а не витрачати рік на розробку документів
Проєкт «Партнерство задля відновлення» впроваджується громадською організацією «Агенція міських ініціатив» у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародний фонд “Відродження” та Фонд Східна Європа за фінансування Уряду Норвегії (Norad) та Уряду Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
