«Агенція міських ініціатив» моніторить відбудову та відновлення об’єктів соціальної інфраструктури в Чернігівській області.

Перша хвиля моніторингу

Мета проєкту — побудова системи незалежного від держави моніторингу витрат бюджетних та донорських коштів на відновлення соціальної сфери, аналіз та залучення громадськості до моніторингу за відбудовою.

Під моніторинг потрапили такі об’єкти:

• Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка.
• Господарський суд Чернігівської області.
• Апеляційний суд Чернігівської області.
• Чернігівські школи №13, №19, №24, №33, №6, №15.
• Чернігівська центральна міська бібліотека імені М. М. Коцюбинського.
• Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Софії та Олександра Русових.
• Чернігівське вище професійне училище.
• Іванівський ліцей.

Як відбувається процес моніторингу?

Аналітики «Агенції міських ініціатив» використовують методологію, основану на документі, розробленому TI Ukraine (Transparency International Ukraine) за участі інших членів коаліції RISE Ukraine (RISE Ukraine – Coalition for Reconstruction).

Такий підхід вкрай важливий для забезпечення єдиного підходу громадської оцінки відкритості, безбар’єрності, доброчесності та ефективності процесу реалізації проєктів відновлення на всіх етапах життєвого циклу. Окремі блоки було допрацьовано Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.

Методологія_гранти_моніторинг_відбудови_березень2024_fin

Етапи моніторингу:

• Підготовка паспорта об’єкта.
• Оцінка підходів до планування його відновлення в громаді, ініціювання та затвердження проєкту відбудови об’єкта.
• Моніторинг та оцінка реалізації проєкту відбудови.

Загалом картка проєкту відбудови має давати чітку відповідь на те, чи всі етапи проєкту відбудови були достатньо прозорими та чи можливо сприймати такий проєкт як успішний і ефективний, які основні ризики та проблеми спостерігалися під час його реалізації тощо.

Що ми моніторили?

• Чи розроблено та оприлюднено в громаді, в якій розташований об’єкт відбудови /відновлення, план та програму відбудови та відновлення?
• Чи подає відповідна громада проєкти на платформу DREAM?
• Чи було вже повністю профінансовано проєкт?
• Чи є ризики дублювання фінансування проєкту з різних джерел?
• Чи був процес затвердження проєкту відкритим і прозорим? Чи було обрано проєкт за конкурентною процедурою відбору серед інших проєктів?
• Чи проводилася оцінка громадської думки на етапі підготовки проєкту? Якщо проводилася, то чи не була така оцінка формальною (чи була вона врахована)?”
• Чи має громадськість доступ до інформації про ініційований проєкт?
• Чи збільшилася вартість проєкту під час реалізації? Чи змінювалися обсяги робіт? Чи відбувалося корегування цін відповідно до наперед визначених об’єктивних ціноутворюючих факторів?
• Чи був проєкт реалізований в передбачені строки?
• Чи є ознаки завищення вартості робіт відповідно до актів виконаних робіт та початкового договору?
• Чи відповідає об’єкт вимогам безбар’єрності?
• Чи відповідає об’єкт вимогам енергоефективності?

Паспорт для кожного з приміщень

Паспорт відбудови — це аналітична картка об’єкта відбудови, що містить такі дані як: план відбудови/відновлення, балансоутримувач, дані щодо руйнування, терміни відновлення/відбудови/будівництва об’єкта, типи виконаних та запланованих робіт тощо.

Наразі всі об’єкти, відбудову яких моніторить «Агенція міських ініціатив», з’являються на сайті Порталу великого відновлення (Big recovery portal) за посиланням https://brp.org.ua/ngo/18.

«Дуже зручно, коли такі об’єкти зібрані на одному сайті. Наповнюючи цей ресурс, громадський сектор будує систему незалежного від уряду моніторингу витрат бюджетних та донорських коштів на відновлення, аналізує їх та залучає громадськість до моніторингу за відбудовою», — підкреслила виконавча директорка громадської організації Тетяна Романова.

Це потрібно для об’єктивної незалежної оцінки процесів та результатів відновлення організаціями, які фінансують відбудову та відновлення в Україні.

Прозорий процес стимулює державні та міжнародні організації, бізнес та громадськість вкладати ресурси у відбудову та відновлення та витрачати їх більш ефективно.

Паспорти об’єктів є важливим елементом Методології громадського моніторингу відбудови, яку використовує ГО АМІ для оцінки відбудови кількох об’єктів соціальної інфраструктури в Чернігівській області.

низький — до 88 балів;

середній — від 89 до 108 балів;

високий — понад 108 балів.

87 балів (термомодернізація); 77 балів (облаштування укриття); 76 балів (капремонт) — школа №19;

83 бали — Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка;

83 бали — Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Софії та Олександра Русових;

77 балів — школа №13 (облаштуванню укриття та відновлення);

73 бали — Чернігівське вище професійне училище;

68 балів — Іванівський ліцей Чернігівського району Чернігівської області;

66 балів — школа №6;

59 балів — Господарський суд Чернігівської області;

59 балів — Апеляційний суд Чернігівської області;

58 балів — школа №24;

50 балів — школа №33;

50 балів — ліцей №15;

49 балів — Чернігівська центральна міська бібліотека імені М. М. Коцюбинського.

Чи дотримано принципи безбар’єрності?

• Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка
• Господарський та Апеляційний суд Чернігівської області
• Школа №13
• Школа №19
• Школа №24
• Школа №33
• Школа №6
• Ліцей №15
• Чернігівська центральна міська бібліотека імені М. М. Коцюбинського.
• Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Софії та Олександра Русових.
• Чернігівське вище професійне училище.
• Іванівський ліцей.

З більш-менш позитивного: у проєктно-кошторисній документації більшості об’єктів моніторингу включені енергоефективність та безбар’єрність. У 6 об’єктах із 13 включено лише енергоефективність, у п’яти — енергоефективність та безбар’єрність. У кількох об’єктів відбудови поки немає в публічному доступі проєктно-кошторисної документації.

Під час моніторингу дивились на все, що хоча б мінімально може підвищити енергетичну ефективність приміщень: утеплення даху, стін та підлоги, використання відновлюваних джерел енергії, заміна вікон та дверей, встановлення радіаторів тощо. То чи береться до уваги енергоефективність під час відбудови пошкоджених унаслідок війни шкіл та інших об’єктів соціальної інфраструктури Чернігова?

Чи профінансовано об’єкти моніторингу?

Ми встановили, що повністю профінансовано відбудову приміщень Чернігівської центральної міської бібліотеки імені М. М. Коцюбинського та Чернігівської загальноосвітньої школи №24.

Ще перебувають на етапі реалізації: чернігівські школи №6, №13, №15, №19, №33, ліцей в Іванівці та Чернігівське вище професійне училище.

Не мають фінансування або заморожені Господарський та Апеляційний суди, Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових, Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка.

Постачальники послуг

Команда «Агенції міських ініціатив» проаналізувала, які постачальники послуг найбільше отримають грошей за відбудову цих об’єктів.

Найбільше — ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ». На понад 50 млн грн було зроблено ремонтних робіт у школі №19 та на близько 11 млн грн у бібліотеці ім. М. Коцюбинського.

Це при тому, що щодо ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» є рішення органу Антимонопольного комітету України про визнання вчинення порушення законодавства та заборону упродовж трьох брати участь у тендерах.

Загалом за 2023 рік цей постачальник виконав робіт на 776 млн грн, і у 2024 році даний постачальник продовжує брати участь в тендерах, на сьогодні загальна сума договорів складає 108,1 млн грн.

Трішки менше заробить ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК». Вартість робіт складає 45 млн грн. Ремонті роботи мались виконатись в Господарському суді.

Приватне підприємство «БУД-АРВЕСТ» на третьому місці. Загальна вартість ремонтних робіт по школах №13 та №33 склала 30,5 млн грн.

ФІРМА «МЖК-СЕРВІС» робила ремонти у школах №6 та №33, а підприємство «ЕНТЕР БУД» — у школі №24. Вартість робіт по цих постачальниках склала близько 17 млн грн.

«Часто посеред відбудови об’єктів фіксується брак коштів балансоутримувачі вимушені зменшувати обсяги закупівель або ділити їх на частини, викреслюючи з планів відновлення об’єктів соціальної інфраструктури пандуси, інклюзивні вбиральні тощо», — пояснює Тетяна Романова.

Так, у школі №13 вартість тендеру з проведення ремонту покрівлі та утеплення горища було зменшено з 5,2 млн грн до 2,2 млн грн.

У школі №19 загальна вартість капітального ремонту була зменшена з 33 мільйонів грн до 23,7 мільйона грн (майже на 30%). Через тривалу затримку фінансування ремонту третьої черги теж було зменшено вартість договору майже у 30 разів – з 77 млн до 2,6 млн.

Чи дотримано терміни?

Більшість робіт виконуються у визначені в договорах терміни. Утім, в рамках виконання деяких робіт сторонам договору таки доводилося посувати дедлайни, посилаючись на форс-мажорні обставини.

Першочерговий договір з капітального ремонту будівлі Чернігівського вищого професійного училища передбачав завершення капітального ремонту будівлі у грудні 2023 року. Але сторони підписали додаткову угоду про перенесення дедлайну на липень 2024 року. А потім підписали ще одну, посунувши строки виконання договору на квітень 2025 року. Причина — затримка фінансування. При цьому зазначено, що затримка робіт у півтора року не має призвести до збільшення суми ремонту. Експерти ГО «АМІ» вбачають у цьому процесі ризики зриву відбудови.

Джерела фінансування

За словами експертки з моніторингу Анастасії Моцак, більшість грошей на відбудову приміщень, які зруйновані внаслідок воєнних дій росії і які потрапили в моніторинг громадської організації “Агенція міських ініціатив”, були знайдені за кордоном. Вона наголошує на тому, що левова частина залучення фінансування на відбудову об’єктів соціальної інфраструктури у Чернігові відбувається завдяки зверненням органів влади різних рівнів або за їх активної участі.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Моніторинг відбудови та відновлення на місцях: об’єкти соціальної інфраструктури», що реалізується в межах субгрантового компонента проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації «Агенція міських ініціатив» і жодним чином не відображає думку Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».

Друга хвиля моніторингу

Команда громадської організації моніторила 11 об’єктів відбудови Чернігівщини упродовж чотирьох місяців. Основна увага була зосереджена на ризиках, пов’язаних з підрядниками, які виконують проєктно-кошторисну документацію (ПКД), та підрядниками, що займаються ремонтами.

В умовах війни може здатися, що моніторити процес витрачання коштів на відбудову, недоречно. Але наш проєкт показав, що дуже важливо, аби громадський сектор контролював цей процес. Наша команда опрацювала великий масив інформації та опублікувала результати його аналізу на сайті. Раніше такої інформації в Чернігівській області не було.

«Це дає розуміння як владі, так й підрядникам, що громадськість ретельно слідкує за цим процесом. Нам відомо, що проєкт викликав хвилювання у громадах, бо чиновники були зацікавлені в замовчуванні деякої інформації. Ми здійснили прозору діяльність та публічно все показали. Бо на відбудову витрачаються податки українців та кошти міжнародних партнерів», — розповіла виконавча директорка громадської організації «Агенція міських ініціатив» Тетяна Романова.

Зокрема, моніторингова команда перевіряла наявність ризиків, пов’язаних з виконавцями проєктно-кошторисної документації.

З 11 об’єктів у трьох є певні ризики:

• Архітектурне бюро Derbin Arch: є переможцем конкурсу на проєктування реконструкції школи в Ягідному, проте немає зареєстрованої юридичної особи під цією назвою, що створює ймовірні ризики. Утім, фінансування немає, тож й роботи не виконувалися.
• Приватні підприємства «КВО-РУМ» та «МПБП Стимул»: обидва фігурують у кримінальних провадженнях. Вони виконували ПКД для об’єктів у Талалаївці та Новому Бикові.

Проєктно-кошторисна документація для більшості об’єктів відбудови виконувалася без проведення тендерів.

«Закон дозволяє укладати договори на виконання ПКД без проведення відкритих торгів через систему PROZORRO, якщо вартість робіт не перевищує 1,5 млн грн. Цим скористалися чиновники на 10 з 11 об’єктів відбудови. Хочазакон не був порушений, кількість потенційних учасників на створення ПКД була невеликою. Це може вплинути, наприклад, на ціноутворення робіт», — підкреслила експертка з моніторингу «Агенції міських ініціатив» Анастасія Моцак.

Щодо виконання капітальних ремонтів на об’єктах відбудови, то у 15 тендерах перемогли 7 підрядників, що мають наявність ймовірних ризиків. Серед них: ПП «ДОБРОБУТ 2019», ТОВ «БУДВЕНДОР», ТОВ «ІНЕКС РЕАЛ», «БУД-АРВЕСТ», «СС-БІЛДКОМПАНІ», «БУДІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «КРАТОС ПЛЮС» — всі фігурують у відкритих кримінальних провадженнях, порушених за фактами привласнення майна, а деякі ще й за підробку документів.

Натомість капітальні ремонти переважно проводилися через тендери. У 10 з 11 випадків відбулися публічні закупівлі через PROZORRO, де в 100% випадків головним критерієм була ціна. Проте конкуренція виявилася низькою — у більшості випадків участь брала лише одна-дві організації. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів №1178, тендерні закупівлі можуть бути визнані дійсними, навіть якщо на конкурс подає пропозицію лише один учасник, що пояснюється умовами воєнного стану.

Зауважимо, що до переліку об’єктів моніторингу потрапили:

•       Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою;
•       Чернігівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей;
•       хірургічний корпус Чернігівської обласної лікарні;
•       Чернігівський ліцей;
•       дитячий садок «Лісова казка» у селищі Гончарівське;
•       школи у селах Ягідне, Новий Биків, Дорогинка;
•       ліцеї у Носівці, Десні та Талалаївці.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Моніторинг закупівель з відбудови та відновлення об’єктів соціальної інфраструктури по Чернігівській області», що реалізується в межах субгрантового компонента проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації «Агенція міських ініціатив» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».