ІНКЛЮЗІЯ: Моніторинг відбудови Чернігівщини

Опубліковано: 17.04.2024 Позначки: , ,

«Агенція міських ініціатив» моніторить відбудову та відновлення об’єктів соціальної інфраструктури в Чернігівській області.


Перша хвиля моніторингу інклюзії

Мета проєкту — побудова системи незалежного від держави моніторингу витрат бюджетних та донорських коштів на відновлення соціальної сфери, аналіз та залучення громадськості до моніторингу за відбудовою.

Під моніторинг потрапили такі об’єкти:

  • Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка.
  • Господарський суд Чернігівської області.
  • Апеляційний суд Чернігівської області.
  • Чернігівські школи №13, №19, №24, №33, №6, №15.
  • Чернігівська центральна міська бібліотека імені М. М. Коцюбинського.
  • Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Софії та Олександра Русових.
  • Чернігівське вище професійне училище.
  • Іванівський ліцей.

Як відбувається процес моніторингу?

Аналітики «Агенції міських ініціатив» використовують методологію, основану на документі, розробленому TI Ukraine (Transparency International Ukraine) за участі інших членів коаліції RISE Ukraine (RISE Ukraine – Coalition for Reconstruction).

Такий підхід вкрай важливий для забезпечення єдиного підходу громадської оцінки відкритості, безбар’єрності, доброчесності та ефективності процесу реалізації проєктів відновлення на всіх етапах життєвого циклу. Окремі блоки було допрацьовано Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.

🚨Методологія_гранти_моніторинг_відбудови_березень2024_fin

Етапи моніторингу:

  • Підготовка паспорта об’єкта.
  • Оцінка підходів до планування його відновлення в громаді, ініціювання та затвердження проєкту відбудови об’єкта.
  • Моніторинг та оцінка реалізації проєкту відбудови.

Загалом картка проєкту відбудови має давати чітку відповідь на те, чи всі етапи проєкту відбудови були достатньо прозорими та чи можливо сприймати такий проєкт як успішний і ефективний, які основні ризики та проблеми спостерігалися під час його реалізації тощо.

Що ми моніторили?

  • Чи розроблено та оприлюднено в громаді, в якій розташований об’єкт відбудови /відновлення, план та програму відбудови та відновлення?
  • Чи подає відповідна громада проєкти на платформу DREAM?
  • Чи було вже повністю профінансовано проєкт?
  • Чи є ризики дублювання фінансування проєкту з різних джерел?
  • Чи був процес затвердження проєкту відкритим і прозорим? Чи було обрано проєкт за конкурентною процедурою відбору серед інших проєктів?
  • Чи проводилася оцінка громадської думки на етапі підготовки проєкту? Якщо проводилася, то чи не була така оцінка формальною (чи була вона врахована)?”
  • Чи має громадськість доступ до інформації про ініційований проєкт?
  • Чи збільшилася вартість проєкту під час реалізації? Чи змінювалися обсяги робіт? Чи відбувалося корегування цін відповідно до наперед визначених об’єктивних ціноутворюючих факторів?
  • Чи був проєкт реалізований в передбачені строки?
  • Чи є ознаки завищення вартості робіт відповідно до актів виконаних робіт та початкового договору?
  • Чи відповідає об’єкт вимогам безбар’єрності?
  • Чи відповідає об’єкт вимогам енергоефективності?

Паспорт для кожного з приміщень

Паспорт відбудови — це аналітична картка об’єкта відбудови, що містить такі дані як: план відбудови/відновлення, балансоутримувач, дані щодо руйнування, терміни відновлення/відбудови/будівництва об’єкта, типи виконаних та запланованих робіт тощо.

Наразі всі об’єкти, відбудову яких моніторить «Агенція міських ініціатив», з’являються на сайті Порталу великого відновлення (Big recovery portal) за посиланням https://brp.org.ua/ngo/18.

«Дуже зручно, коли такі об’єкти зібрані на одному сайті. Наповнюючи цей ресурс, громадський сектор будує систему незалежного від уряду моніторингу витрат бюджетних та донорських коштів на відновлення, аналізує їх та залучає громадськість до моніторингу за відбудовою», — підкреслила виконавча директорка громадської організації Тетяна Романова.

Це потрібно для об’єктивної незалежної оцінки процесів та результатів відновлення організаціями, які фінансують відбудову та відновлення в Україні.

Прозорий процес стимулює державні та міжнародні організації, бізнес та громадськість вкладати ресурси у відбудову та відновлення та витрачати їх більш ефективно.

Паспорти об’єктів є важливим елементом Методології громадського моніторингу відбудови, яку використовує ГО АМІ для оцінки відбудови кількох об’єктів соціальної інфраструктури в Чернігівській області.

Як відбувається відбудова?

Команда ГО “АМІ” виявила, що часто посеред відбудови об’єктів фіксується брак коштів. Балансоутримувачі вимушені зменшувати обсяги закупівель або ділити їх на частини, викреслюючи з планів відновлення об’єктів соціальної інфраструктури пандуси, інклюзивні вбиральні тощо. Детальніше про зменшення обсягів закупівель на об’єктах відбудови соціальної інфраструктури читайте тут.
За словами експертки з моніторингу Анастасії Моцак, більшість грошей на відбудову приміщень, які зруйновані внаслідок воєнних дій росії і які потрапили в моніторинг громадської організації “Агенція міських ініціатив”, були знайдені за кордоном: Детальніше про особливість відбудови Чернігова тут.

Чи дотримано принципи безбар’єрності?

З більш-менш позитивного: у проєктно-кошторисній документації більшості об’єктів моніторингу включені енергоефективність та безбар’єрність. У 6 об’єктах із 13 включено лише енергоефективність, у п’яти — енергоефективність та безбар’єрність. У кількох об’єктів відбудови поки немає в публічному доступі проєктно-кошторисної документації.

Під час моніторингу дивились на все, що хоча б мінімально може підвищити енергетичну ефективність приміщень: утеплення даху, стін та підлоги, використання відновлюваних джерел енергії, заміна вікон та дверей, встановлення радіаторів тощо. То чи береться до уваги енергоефективність під час відбудови пошкоджених унаслідок війни шкіл та інших об’єктів соціальної інфраструктури Чернігова?

Чи профінансовано об’єкти моніторингу?

Ми встановили, що повністю профінансовано відбудову приміщень Чернігівської центральної міської бібліотеки імені М. М. Коцюбинського та Чернігівської загальноосвітньої школи №24.

Ще перебувають на етапі реалізації: чернігівські школи №6, №13, №15, №19, №33, ліцей в Іванівці та Чернігівське вище професійне училище.

Не мають фінансування або заморожені Господарський та Апеляційний суди, Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових, Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка.

Постачальники послуг

Команда «Агенції міських ініціатив» проаналізувала, які постачальники послуг найбільше отримають грошей за відбудову цих об’єктів.

Найбільше — ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ». На понад 50 млн грн було зроблено ремонтних робіт у школі №19 та на близько 11 млн грн у бібліотеці ім. М. Коцюбинського.

Це при тому, що щодо ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» є рішення органу Антимонопольного комітету України про визнання вчинення порушення законодавства та заборону упродовж трьох брати участь у тендерах.

Загалом за 2023 рік цей постачальник виконав робіт на 776 млн грн, і у 2024 році даний постачальник продовжує брати участь в тендерах, на сьогодні загальна сума договорів складає 108,1 млн грн.

Трішки менше заробить ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК». Вартість робіт складає 45 млн грн. Ремонті роботи мались виконатись в Господарському суді.

Приватне підприємство «БУД-АРВЕСТ» на третьому місці. Загальна вартість ремонтних робіт по школах №13 та №33 склала 30,5 млн грн.

ФІРМА «МЖК-СЕРВІС» робила ремонти у школах №6 та №33, а підприємство «ЕНТЕР БУД» — у школі №24. Вартість робіт по цих постачальниках склала близько 17 млн грн.

«Часто посеред відбудови об’єктів фіксується брак коштів балансоутримувачі вимушені зменшувати обсяги закупівель або ділити їх на частини, викреслюючи з планів відновлення об’єктів соціальної інфраструктури пандуси, інклюзивні вбиральні тощо», — пояснює Тетяна Романова.

Так, у школі №13 вартість тендеру з проведення ремонту покрівлі та утеплення горища було зменшено з 5,2 млн грн до 2,2 млн грн.

У школі №19 загальна вартість капітального ремонту була зменшена з 33 мільйонів грн до 23,7 мільйона грн (майже на 30%). Через тривалу затримку фінансування ремонту третьої черги теж було зменшено вартість договору майже у 30 разів – з 77 млн до 2,6 млн.

Чи дотримано терміни?

Більшість робіт виконуються у визначені в договорах терміни. Утім, в рамках виконання деяких робіт сторонам договору таки доводилося посувати дедлайни, посилаючись на форс-мажорні обставини.

Першочерговий договір з капітального ремонту будівлі Чернігівського вищого професійного училища передбачав завершення капітального ремонту будівлі у грудні 2023 року. Але сторони підписали додаткову угоду про перенесення дедлайну на липень 2024 року. А потім підписали ще одну, посунувши строки виконання договору на квітень 2025 року. Причина — затримка фінансування. При цьому зазначено, що затримка робіт у півтора року не має призвести до збільшення суми ремонту. Експерти ГО «АМІ» вбачають у цьому процесі ризики зриву відбудови.

Джерела фінансування

За словами експертки з моніторингу Анастасії Моцак, більшість грошей на відбудову приміщень, які зруйновані внаслідок воєнних дій росії і які потрапили в моніторинг громадської організації “Агенція міських ініціатив”, були знайдені за кордоном. Вона наголошує на тому, що левова частина залучення фінансування на відбудову об’єктів соціальної інфраструктури у Чернігові відбувається завдяки зверненням органів влади різних рівнів або за їх активної участі.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Моніторинг відбудови та відновлення на місцях: об’єкти соціальної інфраструктури», що реалізується в межах субгрантового компонента проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації «Агенція міських ініціатив» і жодним чином не відображає думку Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».

 

Друга хвиля моніторингу інклюзії

Під час другої хвилі проєкту ми моніторимо об’єкти, що розташовані у Чернігові, Михайло-Коцюбинській та Киїнській громаді.
🏥У Михайло-Коцюбинській громаді наша команда перевірить відбудову та, зокрема, дотримання вимог інклюзії у ліцеї, амбулаторії загальної практики сімейної медицини та укритті Будинку культури, яким також користується садочок «Пролісок».
🏥У Киїнській громаді — приміщення загальної практики сімейної медицини.
🏥У Чернігові під моніторинг потрапили:
• гімназії №3, 20, 34, школа №19 та ліцей №22.
• дошкільний навчальний заклад №57.
• приміщення Управління освіти Чернігівської міської ради.
• Фаховий коледж транспорту та комп’ютерних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка».
• Реабілітаційний центр «Відродження».

Чи дотримано принципи безбар’єрності?

Михайло-Коцюбинська амбулаторії загальної практики сімейної медицини

У громаді проживає 724 людини з інвалідністю. Серед них 54 сім’ї з дітьми. Тому створити інклюзивний простір там вкрай важливо.
Під час візиту моніторингова команда оглянула оновлену вхідну групу, капітальний ремонт якої було завершено в травні 2023 року. Загальна вартість робіт склала майже 200 тисяч гривень. До переліку робіт включено й встановлення пандуса. Він відповідає державним будівельним нормам.
Вхідні двері також відповідають нормам. Усередині амбулаторії облаштовано інклюзивну вбиральню з душем.
Інформаційні позначки на дверях нанесено шрифтом Брайля.
Біля входу встановлено кнопку виклику персоналу, а на першому поверсі облаштовано спеціальну кімнату для прийому людей з інвалідністю.
Більше інформації тут.

Михайло-Коцюбинський ліцей

Пошкодження Михайло-Коцюбинський ліцей отримав на початку березня 2022 року. Влучань було два: одне зі сторони поля зі штучним покриттям, інше — пряме влучання в будівлю. Ракета пройшла крізь другий і перший поверхи, окремі опорні конструкції зазнали пошкоджень.
Повністю зруйновано 6 кабінетів, на 70% пошкоджені вікна, двері. Дах зруйнований майже на 90%. Повністю знищено деякі кабінети та підсобні приміщення. Практично весь заклад зазнав пошкоджень. Загальна площа руйнувань склала 310 м кв. Навчальний заклад потрапив до переліку об’єктів, що були значно пошкоджені під час активних бойових дій.
Для відновлення закладу Михайло-Коцюбинська селищна рада замовила виготовлення проєктно-кошторисної документації. Загальна кошторисна вартість склала понад 59,2 млн гривень. Гроші на відбудову виділені з державної субвенції на відновлення роботи комунальних закладів освіти, що пошкоджені/знищені внаслідок бойових дій. Замовник будівельних робіт — Управління капітального будівництва облдержадміністрації. Станом на 20 травня, роботи виконані на 80%.
Чи може людина з-поміж маломобільних груп населення відвідати ліцей у Михайло-Коцюбинській громаді? Це перевірила моніторингова команда громадської організації «Агенція міських ініціатив». Про результати ми розкажемо у наступних матеріалах.

Укриття в будинку культури Михайло-Коцюбинського, яким також користується садочок «Пролісок»

Приміщення було дуже занедбане. За його відбудову взялася міжнародна гуманітарна організація «Людина у скруті» («People in Peril Ukraine»).
Укриття будинку культури має два входи/виходи. Лівий вхід був зроблений в процесі відбудови донорами. Біля сходинок, що ведуть до дверей підвалу, є поручень. Утім, лише з однієї сторони. Цей вхід/вихід облаштовано навісом. Другий вхід/вихід існував з моменту зведення будівлі. Його донори облаштували пандусом. Конструкція має дві рейки, ширина яких сягає 19 сантиметрів. Поручень лише з однієї сторони. Кут нахилу пандуса перевищує нормативний в декілька разів. Однак, це зумовлено конструктивними особливостями будівлі. Зі сторони входу, де облаштовано пандус, підйом занижено. Вхід навісом не обладнано. З тієї ж сторони укриття розташовані вбиральні. Там є інклюзивний туалет.
Більше фото та інформації про об’єкт ви можете побачити у матеріалі “Укриття у Михайло-Коцюбинському обладнали донори. Чи інклюзивне воно?”

Киїнська амбулаторія загальної практики сімейної медицини

Фасад приміщення виходить на дорогу і до нього можна дістатися автомобілем, пішки, на кріслі колісному та у інший спосіб. Є пологий під’їзд/підхід та сходи з поручнями по обидві сторони. Об’єкт не обнесено парканом, що значно покращує доступ пацієнтів до цієї споруди. Ширина транзитної зони біля будівлі дозволяє розминутися кільком людям на кріслах колісних або з дитячими візочками.
Перед приміщенням немає жодних сходинок, вхід на одному рівні з тротуаром. Покриття біля амбулаторії заасфальтоване, без вибоїн. Будівля одноповерхова, тому пацієнтам не 🔷Центральний вхід має подвійні двері, які, за потреби, можна відкрити для людини на кріслі колісному або людини з дитячим візочком. Ширина вхідних дверей складає 160 см. Утім, біля дверей немає дзвінка, який би викликав когось на допомогу.

Поблизу вхідних дверей є чергове крісло колісне. Його використовують співробітники амбулаторії для транспортування відвідувачів, коли в цьому є необхідність. Також в амбулаторії є ходунки та пеленальний столик.

Більше про відбудову цього об’єкта дивіться у матеріалі “Киїнську амбулаторію звели та відбудували з дотримання більшості вимог безбар’єрності”.

 

Моніторинг триває.


Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Моніторинг закупівель з відбудови та відновлення об’єктів соціальної інфраструктури по Чернігівській області», що реалізується в межах субгрантового компонента проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації «Агенція міських ініціатив» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».

Контакти


Ми творимо себе для міста,
а місто – для себе!

 

Нас можна знайти:
Україна, м. Чернігів, вул. Преображенська, 12

Зателефонувати нам:
+380931234567
+380991765432

Або написати:
goami.info@gmail.com