Ми поцікавилися думкою людей, які користуються послугою соціального таксі. Хочемо з вами поділитися кількома історіями.
Із 6 червня 2022 року в Чернігові розпочало роботу соціальне таксі за ініціативи громадської організації «Агенція міських ініціатив». Послуга доступна жителям міста протягом 6 місяців – до 30 листопада. За цей час машини соціального таксі вже зробили понад 1700 поїздок до лікарень міста.
Проєкт став можливим завдяки співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» (PIN) за підтримки Європейського Союзу (ECHO).
Катерина Григорівна викликає соціальне таксі майже з початку роботи нашої ініціативи. Вона проживає в Чернігові. Під час бойових дій у лютому та березні цього року залишалася в місті. У свої 73 роки змушена часто їздити до лікарень й там проходити процедури та медичні огляди.
«Із літа користуюся послугою соціального таксі. Мені дочка підказала, що є така можливість. Сказала: «Мамо, давай тобі замовимо безкоштовне таксі до лікарні». Перший раз вона викликала, а потім уже я. Кажу їй: «Викличи мені таксі на таку-то дату». Дочка, посміхаючись, відповідає: «Давай, вчися сама викликати».
Номер оператора соціального таксі дочка записала в телефонну книжку. Так викликаю сама, а коли таксист передзвонює, то сідаю, переписую невідомий номер на листочок, перенабираю його й дзвоню.
Мені дуже сподобалося, дуже. Ви знаєте мені куди найголовніше ‒ в лікарню. Особливо складно було, коли лежала в стаціонарі. Шкода тільки, що в суботу та неділю не працює таксі ваше. Але добре, що й так допомагаєте.
Літом в четвертій лікарні лежала, так туди тоді взагалі було неможливо доїхати на громадському транспорті. Так соціальне таксі дуже виручало.
Зараз оформляю документи після лікування й треба по лікарнях поїздити, поставити всі печатки й підписи
Мені так погано буває (про самопочуття, – ред.), я словами передати не можу. Складно, дуже складно ходити. До зупинки дійти, щоб сісти на маршрутку, та й взагалі… Далеко вона. Поки дійду, вся мокра.
Як дощі починаються, то навіть лежати не можу, а треба іще до лікарні доїхати. Та й думаю, що я все ж викличу таксі, заберуть з дому, і вирішу всі свої проблеми. Покладу в кишеню пігулки й так, помаленьку буду рухатися. Ви мені так допомагаєте, дякую. Це так зігріває», ‒ розповіла нам пані Катерина.
Володимир Іванович, чернігівець, теж постійний користувач нашої послуги. 19 березня його разом з іншими пацієнтами діалізного центру евакуювали в Черкаси. Назад до міста 82-річний Володимир повернувся 8 травня.
«Зі мною живе онук. В інтернеті знайшов [інформацію про послугу] й розказав. А я вже далі розповідав про послугу в діалізному центрі, де лікуюся. Є такі, що послухали й теж стали користуватися.
З однією жінкою ми живемо поряд й разом їздимо. У нас час процедури один й операторка запропонувала відправляти за нами одну машину. Там бабусі за 80 років і ходить погано. Вдома їй допомагають рідні сісти в машину, а потім вже я – дійти до відділення. Мені не складно. 
Спочатку онук замовляв машини. А потім записав номер у телефон і тепер сам замовляю. Мене вже дівчата знають. Тільки називаю своє прізвище й вони вже знають звідки й куди їхати. Лише час кажу на який цього разу прийом у мене.
Дуже хороша послуга. Це ж економить нашу й так мізерну пенсію. На процедури їжджу 3 рази в тиждень, а на соціальному таксі 2 рази щотижня. Виходить, що в місяць у мене 8 поїздок.
Як краще себе почуваю, то до лікарні їду на тролейбусі. Тут недалеко зупинка, якщо йти дворами. А як захворію, то так їхати вже складно. Особливо, якщо отримаю курс антибіотиків, то місяці 3 ноги не ходять. Тож соціальне таксі дуже в пригоді приходиться», ‒ поділився своєю історією Володимир Іванович.
Чеська гуманітарна організація «Людина в біді» (PIN) спільно з ГО «Агенція міських ініціатив» за підтримки Європейського Союзу (ECHO) реалізують проєкт «Соціальне таксі».
