Як громада може не просто відбудуватися після кризи, а визначити власний шлях розвитку? У Чернігівській області Тупичівська та Височанська громади працюють над програмами комплексного відновлення — документами, які мають визначити пріоритети розвитку на найближчі роки. Команда ГО “Агенція міських ініціатив” супроводжує цей процес і допомагає громадам організувати діалог із жителями. Саме їхні ідеї та запити лягають в основу майбутніх рішень.
На Чернігівщині 57 громад, але програми комплексного відновлення наразі мають лише частина з них. Саме тому такі процеси планування стають особливо важливими — вони допомагають громадам визначити власні пріоритети розвитку та підготуватися до залучення інвестицій і партнерської підтримки.
У цьому інтерв’ю ви дізнаєтесь від виконавчої директорки ГО АМІ Тетяни Романової про те, чому відновлення починається з розмови, які ідеї пропонують мешканці громад і як ці пропозиції перетворюються на реальні рішення.
«Відновлення — це не про повернення до того, що було»
— Тетяно, що таке Програма комплексного відновлення і чому вона важлива для громади?
— Програма комплексного відновлення — це не просто перелік об’єктів, які потрібно відбудувати. Це документ, який допомагає громаді зрозуміти, куди вона рухається і яким бачить своє майбутнє.
Відновлення — це не про повернення до того, що було. Це про шанс зробити громаду сильнішою, ніж вона була до кризи.
Йдеться не лише про інфраструктуру. Програма охоплює економіку, безпеку, соціальні послуги, розвиток громадських просторів, якість життя людей. По суті, це відповідь на питання: якою громада хоче бути через 5–10 років.
Також наявність такого документа допомагає громадам ефективніше працювати з донорами та міжнародними партнерами. Коли громада має чітке бачення розвитку і пріоритети, значно легше залучати фінансування на реалізацію конкретних проєктів.
«План розвитку не може писатися лише в кабінеті»
— Чому для створення таких програм важливо залучати мешканців?
— Жоден експерт не знає громаду краще, ніж люди, які там живуть.
Коли план розвитку пишеться без людей, він дуже швидко стає формальністю. Коли люди беруть участь у плануванні — з’являються рішення, які реально працюють.
Мешканці бачать проблеми щодня. Вони знають, де потрібна дорога, де бракує освітлення, де складно дістатися до лікаря чи знайти роботу.
Тому для нас важливо, щоб люди були не спостерігачами, а співучасниками планування розвитку громади.
Як мешканці долучалися до планування
— Як саме мешканці Тупичівської та Височанської громад долучалися до цього процесу?
— Ми проводили онлайн-опитування, де люди могли поділитися своїми ідеями та проблемами. Також відбувалися зустрічі й обговорення у громадах.
Окрім опитувань, ми використовуємо різні формати діалогу з мешканцями — від відкритих зустрічей до неформальних форматів обговорень. У різних громадах добре працюють такі підходи, як «світове кафе», «пікнік ідей» або «кава з головою», коли люди можуть спокійно обговорити проблеми та можливості розвитку своєї громади.
Загалом у двох громадах зібрано 550+ пропозицій у сферах інфраструктури, безпеки, освіти, дозвілля, екології, спорту та соціальної підтримки. Коли починаєш читати відповіді людей, розумієш: мешканці дуже добре бачать, що потрібно їхній громаді. У відповідях були не лише описані проблеми, а й багато конкретних пропозицій.
Запит людей дуже простий і водночас дуже важливий — вони хочуть нормальних умов для життя. Люди говорили про стан доріг, освітлення вулиць, можливість дістатися до медичних послуг, безпеку в населених пунктах. Ці речі безпосередньо впливають на те, чи хочуть люди залишатися жити у своїй громаді.
Ідеї мешканців
— Які пропозиції розвитку звучали у відповідях?
— Серед пропозицій було багато ідей, пов’язаних із розвитком економіки громади.
Мене дуже тішить, що люди думають не лише про проблеми, а й про можливості для розвитку. Коли громаді дають можливість говорити — люди говорять. І говорять дуже змістовно.
Мешканці громад пропонували як практичні рішення для безпеки, так і ідеї для довгострокового розвитку. Серед найбільш обговорюваних — створення мережі відеоспостереження, облаштування укриттів і сучасних систем оповіщення, а також модернізація шкіл із впровадженням STEM-лабораторій і просторів для розвитку дітей та молоді. Люди також говорили про благоустрій: оновлення парків, освітлення вулиць за допомогою сонячних панелей, очищення водойм і створення місць для відпочинку. Водночас багато пропозицій стосувалися економічного розвитку — підтримки малого бізнесу, розвитку локальних сервісів та створення нових робочих місць у громаді.
Для нас ці опитування — це не просто дані. Це запит громади на зміни.
Сильні громади будуються не лише коштами чи проєктами. Вони будуються через діалог і спільні рішення. Саме тому важливо, щоб у процесі планування брали участь різні групи: мешканці, місцева влада, бізнес, громадські організації. Тоді розвиток громади стає спільною відповідальністю.
Коли громада проходить цей процес, змінюється не лише документ. З’являється нова культура управління — більш відкрита, прозора і орієнтована на співпрацю з мешканцями.
Яку роль відіграє ГО «Агенція міських ініціатив»
— Яку роль у цьому процесі відіграє ваша організація?
— Наша команда допомагає організувати сам процес планування. Ми не пишемо програму замість громади.
Ми допомагаємо громаді почути саму себе: збираємо пропозиції мешканців, аналізуємо їх і допомагаємо перетворити на структурований план дій.
Для цього використовуємо різні формати роботи з мешканцями — від опитувань до неформальних зустрічей. Це можуть бути відкриті обговорення, «кава з головою», «пікнік ідей» або інші формати, під час яких люди можуть напряму поговорити з представниками місцевої влади, озвучити проблеми та запропонувати свої ідеї розвитку громади.
У підсумку всі пропозиції мешканців стають основою для формування Програми комплексного відновлення. Ми дивимося, які проблеми люди називають найчастіше і які ідеї розвитку пропонують. Саме це стає основою для формування програми відновлення. На основі цього визначаються ключові напрями розвитку громади і можливі проєкти.
У роботі над програмами громади також підтримує експерт з урбаністики та стратегічного планування Григорій Мельничук. Він має досвід роботи у Міністерстві розвитку громад та територій України та займається питаннями просторового розвитку, містобудування і відновлення громад.
Планування під час війни
— Чому громадам важливо планувати розвиток на роки вперед навіть під час війни, коли ситуація може змінюватися буквально щодня?
— Насправді саме під час війни стратегічне планування стає ще більш важливим. Коли громада має чітке бачення розвитку, вона може швидше реагувати на виклики й ухвалювати зважені рішення.
Так, ситуація може змінюватися, і частина інфраструктури може бути пошкоджена або зруйнована. Але Програма комплексного відновлення — це не статичний документ. Вона задає напрямок розвитку громади, її пріоритети і бачення майбутнього, а конкретні проєкти можуть коригуватися залежно від обставин.
Крім того, наявність такого документа допомагає громадам працювати з державними програмами та міжнародними партнерами. Коли з’являється можливість залучити фінансування, громада вже має підготовлений план і розуміння, які проєкти є найважливішими для її розвитку.
Тому планування під час війни — це не про далеке майбутнє. Це про готовність громади відновлюватися і розвиватися тоді, коли для цього з’являються можливості.
Проєкт «Партнерство задля відновлення» впроваджується громадською організацією «Агенція міських ініціатив» у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародний фонд “Відродження” та Фонд Східна Європа за фінансування Уряду Норвегії (Norad) та Уряду Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
