У межах ініціативи з моніторингу відбудови Чернігова «Агенція міських ініціатив» перевірила стан дошкільного навчального закладу №73. Головна увага була приділена безпеці, доступності та використанню коштів у межах поточних ремонтів. Екскурсію для команди провела завідувачка закладу Ірина Грищенко. Що ми там побачили, розкажемо у цьому аналітичному матеріалі.
Від руйнувань до відновлення
Будівля садочка постраждала у березні 2022 року в результаті активних бойових дій у Чернігові. Було пошкоджено дах, унаслідок чого почалися протікання. Зруйновано 40 вікон і 4 дверей.
Ремонтні роботи стартували у липні 2022 року. Основні відновлювальні роботи завершили у лютому 2023 року. Нині триває косметичне відновлення силами господарчої групи Управління освіти Чернігівської міської ради.
Завдяки відновленню садочок знову приймає дітей, у тому числі з інклюзією, що напряму впливає на громаду.
Чиїм коштом відновлювався садочок?
- Бюджет Чернігова (близько 1,5 млн грн): підвальні приміщення з укриттям та санвузлом, покрівля, ігрові майданчики, прилегла територія.
- ЮНІСЕФ: капремонт трьох груп, заміна 19 вхідних і 6 тамбурних дверей.
- Данська рада у справах біженців (DRC): заміна 40 вікон, 11 евакуаційних виходів і перекриття 117 метрів квадратних даху.
У планах залишаються утеплення фасаду та заміна 147 старих дерев’яних вікон.
Інклюзія: доступ частковий
Вхід на територію доволі широкий для пересування маломобільних груп населення та людей з інвалідністю. На території є місця для сидіння, затінок, рівний тротуар.
За словами експертки з моніторингу «Агенції міських ініціатив» Ірини Ворох, центральний вхід обладнаний пандусом із поручнями, ширина відповідає нормам, поверхня не ковзка.
Є й бар’єри:
- двері завузькі (78 см замість 90);
- поріжок у 4 см, що створює складнощі для пересування маломобільних груп населення;
- кнопка виклику розташована надто високо;
- вивіска не дублюється шрифтом Брайля;
- немає ліфта чи підіймача на другий поверх.
У приміщенні можливо пересування на кріслі колісному, оскільки там немає порогів. Утім сам коридор завузький — лише 139 см.
Це зумовлено конструкцією левової частки садочків, збудованих за радянських часів, коли створення безбар’єрного середовища в пріоритеті не було. Розширити їх наразі технічно неможливо.
На другий поверх можна потрапити виключно сходами (немає ліфтів та підіймачів). Висота кожної сходинки складає 16 см.
Усередині приміщення немає бар’єрів у вигляд порогів.
Поручні на сходах розташовані на висоті 80 і 145 см, що убезпечує дітей та дорослих від падіння.
Інклюзивних туалетів у садочку немає. Є лише звичайні з вузькими дверми та кабінами, що не мають дверей.
На ігровий майданчик потрапити можна, подолавши бар’єр у вигляді бордюру. Відсутні покажчики напрямку руху з простими піктограмами.
Ресурсна кімната та укриття: сильні сторони закладу
У закладі функціонує 4 групи з дітьми з інклюзією. Наразі не всі вихованці садочка потребують використання крісла колісного, але створення безбар’єрного середовища — всі. Один з його компонентів — куточки усамітнення та ресурсна кімната, кабінет психолога. До речі, у цьому закладі одна з найкращих ресурсних кімнат, яку бачила наша команда під час моніторингу дошкільних навчальних закладів, — зауважила виконавча директорка громадської організації «Агенція міських ініціатив» Тетяна Романова.
У закладі є укриття, що дає можливість дітям відвідувати цей садочок очно. Загалом воно розраховане на 280 дітей. Територія має зони для кожної вікової категорії, передбачені простори для навчання та сну. Укриття має два входи/виходи, санвузли.
Енергоефективність: рух уперед, але не системний
Частина старих дерев’яних вікон замінена на двокамерні енергоефективні. Повністю замінені батареї у трьох групах. У закладі 100% LED-освітлення. Утрьох групах є лампами резервного аварійного живлення. Є 2 бензинові генератори, на 5 і 6 кВт.
Укриття обладнане двома керамічними електричними батареями, там встановлена система вентиляції, є осушувач повітря.
Разом із тим немає індивідуального опалення та системи регулювання теплопостачання, сонячних панелей, інверторів та акумуляторів, теплової помпи. Будівля потребує утеплення фасаду.
Кейс відновлення ДНЗ №73 демонструє типову картину для Чернігова: заклади освіти повертаються до роботи завдяки поєднанню коштів місцевого бюджету та допомоги донорів, однак відновлення рідко буває комплексним. Залишається брак системних рішень у сфері безбар’єрності, утеплення та енергоефективності. Це свідчить про потребу у довгострокових інвестиціях і плануванні відбудови, щоб дитячі садки Чернігова відповідали сучасним стандартам не лише частково, а повністю, — резюмує експертка з моніторингу Ірина.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Моніторинг об’єктів соціальної інфраструктури в Чернігові», що реалізується в межах субгрантового компонента проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації «Агенція міських ініціатив» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО Технології Прогресу.
