Громадська організація «Агенція міських ініціатив» моніторить відбудову та відновлення об’єктів соціальної інфраструктури, що розташовані на Чернігівщині. Під третю хвилю нашого моніторингу потрапили об’єкти, що розташовані у Чернігові, Михайло-Коцюбинській та Киїнській громадах. Відтак наша команда проаналізувала процес створення Програм* комплексного відновлення (ПКВ) та Планів* відновлення та розвитку (ПВР) на цих територіях, а також на рівні усієї області.
Робота над розробкою будь-якого стратегічного документа потребує залучення місцевих жителів. Програми та Плани створюються на декілька років. У них мають бути включені об’єкти відбудови, а також враховані потреби громадян. Обидва документи громади мають погоджувати з Чернігівською облдержадміністрацією. У той час як ОДА свій документ не погоджує ні з ким.
Михайло-Коцюбинська громада розробила обидва документи та погодила їх з ОДА
План відновлення та розвитку розроблений компаніями Abt Britain та КПМГ-Україна за підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту «Планування відновлення у громадах».
До складу робочої групи Михайло-Коцюбинська селищна рада включила представників виконавчих органів місцевої ради, але туди не увійшли представники громадськості, а єдиний зі списку бізнесмен є депутатом.
Громада виконала базові вимоги щодо відкритості, як-от оприлюднення документів і протоколів, але не забезпечила широке інформування. Це знижує рівень відкритості процесу та звужує коло зацікавлених сторін, залучених до планування.
Програма комплексного відновлення була розроблена експертами «Агенції міських ініціатив». Робота відбувалася у співпраці громадської організації, органів місцевого самоврядування та населення. Працювали над забезпеченням реальної участі жителів громад у процесі ухвалення рішень з питань відбудови, надали їм можливість відстоювати власні інтереси та формувати пріоритети.
До складу робочої групи увійшли 24 особи з-поміж представників органу місцевого самоврядування, депутатів, громадських організацій, бізнесу, молоді. Важливо, що доєдналися також представники з кожного старостинського округу. Отже, над розробкою стратегічного документа працювали люди, що представляли інтереси різних соціальних груп і територій.
Обидва документи були погоджені Чернігівською обласною державною адміністрацією.
«Михайло-Коцюбинська громада впоралася з розробкою обох документів швидше за інших. Об’єкти, які потрапили до нашого моніторингу, включені до Програми та Плану громади. Йдеться про ремонтні роботи у ліцеї, амбулаторії та укритті в будинку культури. Отже, громади можуть ефективно планувати відбудову, якщо є політична воля й скоординована співпраця залучених сторін», — підсумувала експертка з моніторингу «Агенції міських ініціатив» Ірина Ворох.
Киїнська громада фіналізує один із документів та готується до розробки другого
Киїнській громаді консультації щодо розробки ПКВ надавали експерти програми U-LEAD з Європою. Киїнська селищна рада створила робочу групу щодо розробки документа. До її складу увійшли посадовці, громадські активісти, фізичні особи-підприємці. Проведено анкетування серед мешканців громади щодо розвитку території. Громадськість брала участь в засіданнях та фокус-групах, відбувся обмін досвідом з Запорізькою громадою.
У результаті було напрацьовано чернетку документа. Утім, на Чернігівщині встигли затвердити аналогічний документ на рівні області. Тож тепер громада має вносити додаткові корективи у свій документ перед погодженням з ОДА.
Водночас інший стратегічний документ — План відновлення та розвитку — Киїнська громада планує почати розробляти вже найближчим часом.
У Чернігові розробили один документ, але не погодили його з обласною владою
Програму комплексного відновлення у Чернігові не розробили. Натомість ще рік тому було фіналізовано План відновлення.
«Агенція міських ініціатив» вже публікувала аналіз ситуації станом на серпень 2024 року в матеріалі «Чи було залучено громадськість до створення Плану відновлення та розвитку Чернігова?». Якщо коротко резюмувати, то тоді влада дуже слабо намагалася залучити громадськість до обговорення. До робочої групи входили переважно представники міської ради, а єдині двоє представників громадськості теж були посадовцями. Онлайн-презентацію плану анонсували всього за три дні до події, що суперечить загальним рекомендаціям з публічності.
Сам План відновлення та розвитку Чернігівської міської територіальної громади розробила команда Громадської організації «Агенція відновлення та розвитку» (не плутати з «Агенцією міських ініціатив»). У липні 2024 року документ був опублікований на офіційному сайті громади. Минув рік, а документ досі не погоджений Чернігівською обласною державною адміністрацією.
На рівні Чернігівської області
План відновлення та розвитку Чернігівщини ОДА не розробила.
Водночас Чернігівська обласна державна адміністрація затвердила Програму комплексного відновлення Чернігівської області у квітні 2025 року. У межах реалізації програми вже відновлено понад 7,8 тис. об’єктів. У серпні 2024 року ми вже розповідали, як облдержадміністрація залучала громадськість до розробки Програми відновлення Чернігівщини.
Якщо коротко, то робоча група складалася переважно з представників влади та працювала без участі громадських організацій чи незалежних експертів. Публічне обговорення відбулося формально й без широкого розголосу — оголошення розміщували лише на сайті ОДА. Такий підхід створює ризик створення формального, нежиттєздатного документа.
Залучення громадян до відновлення
Важливо сприймати залучення громадян до питань відновлення громад не як формальність, а як дієвий інструмент для налагодження справжнього діалогу й створення комфортного майбутнього.
«Аналізуючи ситуацію в області щодо залучення місцевих жителів до підготовки стратегічних документів з відновлення територій громад, бачимо, що цей процес і досі залишається недостатньо розвиненим. Часто до складу робочих груп залучають насамперед «своїх» — тих, кого зручно запросити й хто не ставитиме складних запитань. Планування відбувається без участі профільних експертів і без врахування думки самих отримувачів послуг, адже це потребує додаткових зусиль», — резюмувала виконавча директорка громадської організації «Агенція міських ініціатив» Тетяна Романова.
Отже, моніторингова команда громадської організації «Агенція міських ініціатив» побачила доволі нерівномірний стан справ.
Михайло-Коцюбинська громада розробила й погодила з ОДА обидва документи; Киїнська — має один з документів на етапі чернетки, другий в планах розробки найближчим часом; у Чернігівської громади один документ, який не вдається погодити з ОДА. У той час Чернігівська ОДА розробила для регіону лише один з документів.
Якщо говорити про залучення громадян, найкраще з чим впоралися у Киїнській та Михайло-Коцюбинській громадах. Чернігівська міська рада та Чернігівська обласна адміністрація формально залучають громадян, а по факту до розробки стратегічних документів долучаються майже одні чиновники.
*Для довідки:
В чому різниця цих стратегічних документів?
Програма комплексного відновлення — це стратегічний документ, у якому громада викладає свої плани відбудови на середньострокову перспективу. Програми напрацьовуються на період до 2027 року. Програма дає змогу зробити детальну оцінку усіх ресурсів та викликів, що спричинені війною. Розробка Програми дає низку переваг для регіонів та громад.
План відновлення — це візійний документ, що повинен окреслити основні засадничі принципи відбудови. Тобто проєкти, які громада планує реалізувати.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Моніторинг відбудови та відновлення на місцях: об’єкти соціальної інфраструктури», що реалізується в межах субгрантового компонента проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації «Агенція міських ініціатив» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО Технології Прогресу.
