За допомогою Громадської експертизи нормативно-правових актів жителі громад можуть допомагати місцевій владі вдосконалювати рішення ради.
Експертка Громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!» Тетяна Романова підготувала детальну інструкцію, як провести антикорупційну експертизу та як її застосувати на конкретному прикладі, виявляючи корупціогенні фактори в нормативно-правових документах.
Громадська антикорупційна експертиза – діяльність із виявлення у нормативно-правових актах (НПА) та проєктах нормативно-правових актів положень, які можуть сприяти вчиненню посадовцями корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією.
Антикорупційна експертиза проводиться не стосовно всіх документів, а тільки тих, які є нормативно-правовими актами або їх проєктами. Тобто це документи, що містять загальнообов’язкові правила поведінки для всіх мешканців відповідної території. А отже, це не виявлення хабарництва чи крадіжок бюджетних коштів. Проведення антикорупційної експертизи зводиться до аналізу документів.
ЧИМ РЕГУЛЮЄТЬСЯ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ?
Статтею 55 Закону України «Про запобігання корупції».
Методологія проведення антикорупційної експертизи затверджена наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5.
ЯК ПРОВЕСТИ АНТИКОРУПЦІЙНУ ЕКСПЕРТИЗУ НПА?
Крок 1. Визначити, чи потрібне проведення Антикорупційної експертизи
Першочергово необхідно визначити належність нормативно-правового акту та/або проєкту нормативно-правового акту до сфер правового регулювання. Зокрема, можливим є виділення наступних груп суспільних відносин, яких стосуватиметься нормативно-правовий акт та/або проект нормативно-правового акту, що підлягатиме експертизі:
1) права та свободи людини і громадянина;
2) повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
3) надання адміністративних послуг;
4) розподіл та витрачання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів;
5) конкурсні (тендерні) процедури;
6) інших питань, що можуть призвести до протиправного отримання благ, послуг, пільг або інших переваг матеріального та/або нематеріального характер.
Крок 2. Хто проводить Антикорупційну експертизу?
Проводити Антикорупційну експертизу можуть як громадські організації, так і ініціативні групи та окремі фізичні особи.
Крок 3. Підготовка висновку за результатами проведення Антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи мають бути розроблені рекомендації для усунення факторів (корупціогенних чинників), які створюють умови для виникнення корупції, або можуть створити такі умови.
Крок 4. Оприлюднення та розгляд висновків Антикорупційної експертизи.
Висновок обов’язково має бути оприлюднений на сайті органу місцевого самоврядування та на сайті Громадської організації, що здійснювала антикорупційну експертизу (за наявності). Висновок має бути обов’язково розглянутий міською радою.
Що таке корупціогенні фактори?
1) неправильне визначення функцій, повноважень (обов’язків) і відповідальності певних суб’єктів (осіб, на яких поширюється дія Закону «Про запобігання корупції»):
1.1) визначення компетенції за формулою «має право»;
1.2) широта дискреційних повноважень;
1.3) надмірна свобода підзаконної нормотворчості;
1.4) відсутність відповідальності за правопорушення;
2) колізії і вади законодавчої техніки;
2.1) колізії;
2.2) корупціогенні вади законодавчої техніки;
3) прогалини в регулюванні:
3.1) прогалини в нормах матеріального права;
3.2) відсутність або недостатність контролю і прозорості;
3.3) відсутність або недостатність адміністративних і судових процедур;
3.4) відсутність або недостатність конкурсних (аукціонних) процедур;
4) неправильне визначення умов реалізації належної особі – одержувачу публічних послуг права (необґрунтовані обтяження при його реалізації) або умов виконання обов’язку;
5) неправдиві цілі прийняття законопроекту.
Як це працює на практиці?
Для наочного розуміння, як проводиться громадська експертиза на практиці, ми розібрали на прикладах реальний нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування – «Положення про порядок користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності під розміщення відкритих літніх майданчиків для здійснення підприємницької діяльності», затверджене рішенням Кіровоградської міської ради №4685 від 29.09.2015 року.
