Моніторингова команда громадської організації «Агенція міських ініціатив» проаналізувала те, як на 11 об’єктах відбудови Чернігівщини замовники оцінювали подані на тендери пропозиції. Чи оцінювали вони їх виключно за критерієм ціни, чи використовували інші критерії.
Згідно з Законом «Про публічні закупівлі», замовник має право на власний розсуд обирати критерії оцінки тендерних заявок потенційних учасників виконання проєктно-кошторисної документації (далі — ПКД) чи ремонтів. Утім, 70% цієї оцінки має складати саме критерій ціни.
Читати також: Чи були конкуренти в організацій, що взялися за відбудову Чернігівщини?
Під оцінювання «Агенція міських ініціатив» потрапили виключно тендери, які були проведені за допомогою електронної системи публічних закупівель PROZORRO.
До переліку об’єктів моніторингу потрапили:
- Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою;
- Чернігівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей;
- хірургічний корпус Чернігівської обласної лікарні;
- Чернігівський ліцей;
- дитячий садок «Лісова казка» у селищі Гончарівське;
- школи у селах Ягідне, Новий Биків, Дорогинка;
- ліцеї у Носівці, Десні та Талалаївці.
ПКД для об’єктів відбудови робили переважно без тендерних конкурсів
Розробка проєктно-кошторисної документації (далі — ПКД) та виконання капітального ремонту може закупатись без використання PROZORRO, коли вартість цих робіт не перевищує поріг у 1,5 млн грн. Цим скористалися чиновники на 10 з 11 об’єктах відбудови, які промоніторила громадська організація.
«На 10 об’єктах договори на виконання проєктно-кошторисної документації напряму укладалися з представниками бізнесу, тобто без проведення відкритих торгів. І лише у випадку школи в Ягідному відбувся всеукраїнський конкурс проєктів, за результатами якого переможець отримав право на виконання ПКД робіт. Йдеться про Архітектурне бюро Derbin Arch, яке отримало можливість укласти договори на проєктування зі Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області», — розповідає експертка з моніторингу «Агенції міських ініціатив» Анастасія Моцак.
Тобто закон не порушений. Але й кількість учасників, які могли потенційно долучитися до процесу створення проєктно-кошторисної документації, теж була невеликою. Відповідно, й порівняти цінові пропозиції замовники майже не мали можливості.
Підрядників для виконання ремонту, навпаки, шукали через конкурси
Ситуація з замовленням послуг виконання капітальних ремонтів на об’єктах відбудови не така, як із замовленням проєктно-кошторисної документації. У 10 з 11 випадків були проведені публічні закупівлі через PROZORRO. Оцінка тендерних пропозицій відбулася на основі критерію ціни у 100% випадків.
У тендерних закупівлях на чотирьох об’єктах на конкурс подалися по одній організації, два рази подалися по дві організації, один раз до участі долучилися троє учасників й один раз четверо. Тобто конкуренції ми майже не виявили.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1178, на період воєнного стану процедури закупівель мають лояльну систему. Зокрема, торги можуть відбутись навіть тоді, коли пропозицію на конкурс подав усього один учасник.
Як має відбуватися оцінка тендерних пропозицій?
Закон України передбачає такі критерії оцінки:
1) ціна;
2) вартість життєвого циклу (сукупна вартість усіх витрат замовника, пов’язаних із придбанням, встановленням, експлуатацією, обслуговуванням предмета закупівлі, у тому числі витрат, які пов’язані з утилізацією предмета закупівлі після завершення строку його експлуатації);
3) ціна разом з іншими критеріями оцінки: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.
«У разі застосування критерію оцінки «вартість життєвого циклу» усі його компоненти не мають містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Загалом використання нецінових критеріїв оцінки (вартість життєвого циклу та ціна разом з іншими критеріями оцінки) тендерних пропозицій на практиці трапляється рідко. Замовники переважно використовують ціну як єдину підставу для оцінки пропозицій. Тим паче, що учасники публічних закупівель можуть оскаржити правомірність використання нецінової пропозиції», — пояснює експертка з моніторингу «Агенції міських ініціатив» Анастасія Моцак.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Моніторинг закупівель з відбудови та відновлення об’єктів соціальної інфраструктури по Чернігівській області», що реалізується в межах субгрантового компонента проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації «Агенція міських ініціатив» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».
