Громадська організація «Агенція міських ініціатив» моніторить закупівлі з відбудови та відновлення об’єктів соціальної інфраструктури, що розташовані у восьми громадах Чернігівської області та у м.Чернігів. Відтак для нас було важливим промоніторити процес створення Програм* комплексного відновлення та Планів* відновлення та розвитку цих територій.
Станом на кінець липня 2024 року, План відновлення та розвитку Чернігівської області не розроблений, але триває розробка Програми комплексного відновлення. Логічніше спочатку розробити Програму, а вже потім План.
За словами виконавчої директорки «Агенції міських ініціатив», експертки з залучення громадян Тетяни Романової, робота над розробкою будь-якого стратегічного документа потребує залучення місцевих жителів. Програми та Плани створюються на декілька років, тому у них мають бути враховані потреби громадян та включені ефективні рішення відновлення територій.
Без широкої участі громадян може вийти лише «мертвий» документ. Крім того, сама Постанова Кабміну №1159 говорить про те, що проєкт Програми комплексного відновлення області та територіальних громад підлягає громадському обговоренню.
Працюючи над розробкою стратегічних документів, громади створюють робочі групи, до яких мають входити представники органів місцевого самоврядування, громадськість та інші представники соціальних груп місцевого населення.
«В ідеальному варіанті до складу робочої групи варто включати представників різних сфер діяльності: підприємці, працівники культури, аграрного сектору тощо, — пояснює виконавча директорка громадської організації «Агенція міських ініціатив» Тетяна Романова. — Вітаються різні активності зі збору пропозицій до Програми комплексного відновлення та Плану відновлення та розвитку. Шляхом проведення онлайн-опитування, публічних активностей, акцій, зустрічей з жителями громад, публічними консультаціями тощо. Відсутність відкритих можливостей долучитись до формування стратегічного документа громади говорить про ризик того, що документ у результаті розробки може покластися у довгу шухляду».
За словами експертки з моніторингу «Агенції міських ініціатив» Анастасії Моцак, до складу робочої групи з розробки Програми комплексного відновлення Чернігівської області увійшли переважно керівники обласної державної адміністрації з різних департаментів та управлінь. Серед членів групи є лише один депутат, а представників громадськості немає взагалі. Жодні залучені сторонні експерти у документах не фігурують. Жодні міжнародні донори не фінансують цей процес.
Теоретично покращити ситуацію з залученням громадськості можна було під час публічних обговорень. У травні 2023 року на сайті Чернігівської ОДА було розміщено оголошення про можливість упродовж місяця надсилати пропозиції до Програми.
Це оголошення команда «Агенції міських ініціатив» знайшла лише на сайті ОДА, який не є популярним серед населення. Тож нас навіть не здивувало, що жодної пропозиції від громадськості до обласної адміністрації щодо розробки Програми не надійшло.
У відкритому доступі облдержадміністрація розмістила лише один протокол щодо розробки Програми. Він не містить ані мети, ані цілей документа. У публічному доступі також немає проєкту Програми відновлення.
Яка ситуація з Програмами та Планами у територіальних громадах?
«Агенція міських ініціатив» моніторить закупівлі з відбудови та відновлення 11 об’єктів соціальної інфраструктури у восьми громадах Чернігівської області. Зокрема, у Гончарівській, Іванівській, Носівській, Деснянській, Новобасанській, Ічнянській та Талалаївській (Ніжинський район), Чернігівській громадах.
- Для Чернігова План відновлення та розвитку розробила громадська організація «Агенція відновлення та розвитку» (не плутати з ГО «Агенція міських ініціатив», яка наразі моніторить цей процес). Робота відбувалась за фінансової підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС. А от рішення щодо розробки Програми Чернігівська міська рада досі не ухвалила. Детальніше про це тут.
- В Іванівській громаді створили робочу групу з розробки Програми комплексного відновлення території громади. На відміну від Чернігівської ОДА, до складу робочої групи Іванівська громада включила представників громадських організацій.
- На інформаційні запити «Агенції міських ініціатив» щодо факту наявності/розробки Програм та Планів відновлення нам відповіли лише Гончарівська, Ічнянська, Носівська та Деснянська громади. Вони повідомили, що таких документів не мають.
- Новобасанська та Талалаївська (Ніжинський район) громади проігнорували наші запити на доступ до публічної інформації. Та й в публічному доступі (зокрема, на офіційних сайтах громад) такої інформації немає.
Тобто вищевказані територіальні громади переважно не працюють над Планами та Програмами. А ті, що працюють, не дуже активно залучають громадськість або залучають тих, хто працює в структурних підрозділах або є депутатом. Виключенням є Іванівська територіальна громада, яка включила до робочої групи над розробкою документів громадськість, що не є афілійованою до громади.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Чи є гроші на відбудову Чернігівщини?
*Для довідки:
В чому різниця цих стратегічних документів?
Програма комплексного відновлення — це стратегічний документ, у якому громада викладає свої плани відбудови на середньострокову перспективу. Програми напрацьовуються на період до 2027 року. Програма дає змогу зробити детальну оцінку усіх ресурсів та викликів, що спричинені війною. Розробка Програми дає низку переваг для регіонів та громад.
План відновлення — це візійний документ, що повинен окреслити основні засадничі принципи відбудови. Тобто проєкти, які громада планує реалізувати.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Моніторинг закупівель з відбудови та відновлення об’єктів соціальної інфраструктури по Чернігівській області», що реалізується в межах субгрантового компонента проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації «Агенція міських ініціатив» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».
